Втрачене літо. Дойчланд курить на балконі

Весна 2020 року. Люди поволі прокидались від зимової сплячки, мружилися на сонці й уявити не могли, що чекає на них попереду. У далекому Китаї застуджений панцерник буцімто чхнув на хворого кажана — і так народився вірус, що паралізував світ. Але це не вплинуло ні на допитливість, ні на гумор Владіміра Камінера.
Попри локдаун, маски і заборону на розливне пиво, він скрізь знаходив історії, які доводили: життя триває! Навіть якщо кожен день мало чим відрізняється від попереднього. Зі сміхом і співчуттям він спостерігав за нашим ковідним повсякденням і за тим, як поступово змінюється дійсність…

«Карантинні» оповідки Володимира Камінера  — іронічні й мудрі спостереження за сусідами, які своєю чергою спостерігають за тобою. В чому, власне, мудрість і пізнавальність цих буденних замальовок із життя наляканого пандемією Берліна? В тому, що автор не втрачає оптимізму, навіть оспівуючи наші щоденні страхи та стереотипи й не дає нам впасти в розпач, навіть нагадуючи нам про нашу безпорадність. Дотепні, легкі, парадоксальні історії щоденного подивування цим світом, який лякає й зворушує водночас. (Сергій Жадан)