Танці в масках

Це — відвертий дівочий щоденник, цнотливість і беззахисність якого тим гостріша, що пише його молода кореянка, людина не так загадкової, як, радше, наївної для пересічного європейця культури. І «діалог культур» (у тому числі — «конфлікт інтерпретацій») стає в Денисенко вельми несподіваним для сучасної української літератури інструментом для вречевлення традиційно «вічних» для мистецтва тем: віри в можливість жити, вмирати і кохати «БЕЗ МАСОК». Герої роману цим і займаються: нестримно живуть, пристрасно кохають і…
Часто буває, що чуже життя здається нам набагато яскравішим і цікавішим, ніж власне. Тому вчителька корейської мови, корінна мешканка Сеулу Мей Кім й почала стежити за загадковою європейською, таємницю якої вирішила дізнатися будь-якою ціною. Мей Кім навіть не здогадувалася, що ця загадкова європейка — українка Неллі, яка давно здалася на волю обставин і втратила своє справжнє Я. Чи знайде відповіді на свої запитання Мей? Чи знайде себе Неллі? Що чекатиме їх в цікавому, неоднорідному місті Сеулі? І головне питання: чи прийме вогнище їхні маски? Адже напис на традиційній корейській масці каже: «І починався святий танець, де в кожної маски була своя роль. Потім маски спалювали, і люди вірили, що всі нещастя зникали разом із димом».