Шах-наме

Поема Абулькасима Фірдоусі «Шах-наме» — одне з вершинних явищ світової літератури, епопея іранського народу. Вона охоплює період правління п’ятдесяти легендарних шахів Ірану та поділяється на міфологічну, героїчну й історичну частини. Поет із великою майстерністю поєднав народні перекази та історичні свідчення багатьох джерел. Окрім цікавих сюжетів, поема знайомить сучасного читача з основами зороастрійського релігійного світогляду, для якого характерна боротьба світлих і темних сил, добра і зла, ідеали високої моралі та справедливості. «Шах-наме» переклали багатьма мовами світу, українцям подарували її окремі розділи Агатангел Кримський та Василь Мисик. Третя книга епопеї Абулькасима Фірдоусі «Шах-наме» містить розділи поеми, які охоплюють період правління шахів Ґаршаспа, Кей-Кубада та початок правління Кей-Кавуса. На цьому тлі розгортаються пригоди героя Рустама, завдяки яким він здобув безсмертну славу, а також трагічна оповідь про його сутичку з невпізнаним сином Суграбом, який загинув у цьому бою, — сюжет, відомий кожному іранцеві.