Генерал Павло Шандрук і антигітлерівська військова опозиція

Генерал Павло Шандрук в автобіографічній книжці "Сила доблесті" описав свою участь у створенні та діяльності Українського Національного Комітету і Української Національної Армії в період з листопада 1944 по березень 1945 року, а також перетворення 14-ї Гренадирської дивізії Ваффен СС "Галичина" в 1-шу Українську дивізію УНА та її здачу Аліянтам у травні 1945 року. Вирішальні кроки генерала П. Шандрука та його соратників усебічно підтримували високопоставлені офіцери і чиновники Третього Райху, які добре розумілися на проблемах Сходу.

Саме вони перебороли на користь українців, кавказців, козаків, волзьких і кримських татар, туркестанців та інших народів незалежних держав, поневолених у 1918–1921 роках Червоною Москвою, "акцію генерала Андрєя Власова". Це було непросто, бо генерала А. Власова з його намірами "ощасливити" ці народи в новій Російській імперії, але вже без Сталіна і комуністів, підтримував могутній райхсфюрер СС Гайнріх Гіммлер, для якого всі, хто проживав у Радянському Союзі, були росіянами.

Члени антигітлерівської військової опозиції діяли, ризикуючи своїм життям, бо розуміли, що врятувати Німеччину можна лише усуненням Адольфа Гітлера від влади, аж до його фізичного знищення. Характеристики непересічних особистостей, які брали участь у тих подіях, без сумніву, зацікавлять читачів.