«Алхімічний діарій»

Наприкінці XVII століття кухар єпископа Шумлянського, Зенон Бровар, створив свій шедевр, страву досконалого смаку, і записав його до книги рецептів. Цей «найдосконаліший смак» зрештою загубився разом з рукописом, пережив численних редакторів, ілюстраторів і цензорів, які поривалися до безсмертя, залишаючи свої голоси на цих сторінках. Автобіографія, книга рецептів і теологічний трактат зливаються в єдиний палімпсест — один із яскравих прикладів барокового пошуку істини через гру символами. Силами Остапа Українця ці записи зібрано й впорядковано і зараз, вперше за понад триста років, вони готові бути представленими оку вибагливого читача. Дуже багато української літератури стоїть на справах кухонних. Ми любимо готувати пригощати і їсти, ми звикли висловлювати любов через їжу. Бароко, схильне шукати глибокі зв’язки між найдрібнішими речима, дозволяє побачити вищу Істину і Господню Любов навіть у шматку хліба з маслом. Філософія і богослов’я, фізика і етика присутні в кожній страві так само повно, як і в макрокосмосі, всьому широкому світі. Саме про безмежно великі та святі речі, заховані в безмежно малих і мирських квестіях кухарських, оповідають нам Зенон Бровар та його численні редактори.